Походження людини є такою ж таємницею, як і виникнення
життя на Землі. Серед учених щодо цієї проблеми постійно точаться суперечки,
виникає багато різних припущень, здогадок і теорій.
Найдавнішою з таких теорій є релігійна. Вона спирається на твердження священних книг багатьох
релігій, які запевняють, що людина є творінням надприродних істот – богів.
Існує також припущення, що життя занесене на нашу планету з космосу – високорозвиненими розумними істотами або в результаті падіння якихось
космічних тіл в яких містилися живі організми. Завдяки їм на Землі з'явилася
людина. Можливо, це був експеримент і за його результатами прибульці
спостерігають і сьогодні.
Але частина вчених завжди наполягала на земному і
природному походженні людства. Думка про те, що людина походить від мавпи,
належить англійському природодосліднику ХІХ ст. Чарльзу Дарвіну. Він
розробив учення про еволюцію – розвиток живої природи під
впливом навколишнього середовища та природного відбору. Природний відбір
полягає в тому, що виживають найбільш пристосовані організми. Їхні якості
передаються нащадкам через гени, внаслідок чого зростає пристосованість видів
організмів.
Чарльз Дарвін стверджував, що живі організми постійно
змінюються під впливом навколишнього середовища і серед них виживають тільки
найсильніші та найпристосованіші. Саме тому вчений вважав, що пращурами людини
є первісні людиноподібні мавпи. Прихильники цієї теорії, порівнюючи будову тіла
людиноподібних мавп і первісної людини, наголошують на їх схожості. Але жодна
з цих теорій не сприймається сьогодні як остаточно доведена, і походження
людини лишається предметом суперечок учених.
